Подорож замками України

Нещодавно згадував з чого саме почалися мої мандрівки, не беручи до уваги дитинство, а вже після студентства. Після поїздки у Крим, де ми з друзями досить гарно та насичено відпочили Богдан задумав такий-собі тур "Замками  України". Хоча він не охоплює усі замки України, навіть не усі замки західної України, але саме у цій поїздці ми побачили досить багато різних замків, палаців та фортів у певних частинах західної України та ще й встигли побувати у печері "Млинки". Після цього навіть не вірилося, що це реально встигнути всього за 2 дні...
Виїзд планувався досить рано, від замку Любарта в Луцьку, ще за темна.

Після чого ми попрямували до славнозвісного міста Дубно, оглянули місцевий замок, котрий на мою думку особливої уваги не вартий, та відбули до с. Тараканів, щоб відшукати та подивитися на Тараканівський форт-пост. Ось ця споруда (точніше її залишки) дійсно варта уваги. Спочатку ми не розуміли, де ж він є? Йдемо якимсь лісом і нічого не проглядається, не видно ніякого форту.
Але потім став помітним чи то мур, чи то зовнішня стіна укріплення. Знайшли вхід, ввікнули ліхтарики і гайда до невідомих відкриттів. Вражає сама будівля своєю величчю та своєрідною вільністю, але, звісно, не вистачає цьому форту якоїсь фін. підтримки та піару.

Оглянувши Тараканівський форт та вдосталь пофотографувавшись, ми відправилися в сторону Золочева, щоб швиденько оглянути Золочівський, Олеський та Підгорецький замки та палаци. Після чого ми відправилися до файного міста Тернопіль на ночівлю і відпочинок.

Тернопіль мабуть нам тоді запам'ятався дешевими цінами на розваги та харчі. У той же вечір ми вирішили після напруженого дня відпочити та по-поїсти у якійсь піцерії. Даремно я не памятаю ні назви закладу ні вулиці, але було це на березі їх місцевої водойми. Коли вже ми усі наїлися піцци та напилися пива, ми були дуже приємно здивовані рахунком, котрий нам принесли, у порівнянні з Луцьком там було відсотків на 30 дешевше харчуватися у піцеріях :)

 Зранку нас знову чекав наш бус та довга і цікава дорога. Ми відправилися у Кам'янець-Подільський. Приїхали ми ще до відкриття замку тому ще було вдосталь часу оглянути околиці. Сам замок звісно вразив своєю красою та природним місцем розташування, такої краси на той час я ще не бачив, хіба на картинках та фото... Вдосталь находившись та зробивши ще кілька десятків (а може й сотень) знімків, ми вирушили далі. Далі у Чернівецьку область, до славнозвісного Хотина щоб побачити ще один замок, котрий мене вразив навіть більше ніж Кам'янець-Подільський замок. Замок зачаровує та вражає своєю величчю, красою та легендами та не може не лишити ніякого відбитку у вашій пам'яті, це все потрібно бачити...

 

Вдосталь "навражавшись" величною спорудою котра колись боронила місто та кордони і на віку своєму немало відчула та побачила ми вирушили назад у Тернопільську область до села Млинки, де, як виявляється, живуть одні спелеологи (можливо це і не так, але інших жителів ми не бачили). Вони і відкрили нашим очам таємничий світ місцевої печери, у котрій є безліч кілометрів маршрутів та тільки один вхід, він же і служить виходом.

Поїздка вдалася на всі сто! Хто б що не казав. Тільки є один нюанс. Не варто таку кількість задоволення втискувати у 2 дні, не усі витримують :)