понеділок, 6 червня 2011 р.

Вело-подорож "Луцьк-Олика-Базальтове-Костопіль"


Вже минуло майже цілих 3 роки від першої вело-подорожі по Карпатах, після котрої ми з друзями так і не здійснювали ніяких вело-мандрівок, не рахуючи 1-2 годинні велопробіги околицями Луцького району. Душа бажала подорожі, так-як в рідних Карпатах і досі на вихідних нещадно дощить, я подумував про дві подорожі. Точніше про два маршрути:
  1. Луцьк-Тараканів-Луцьк
  2. Луцьк-Базальтове-Луцьк
Останній мені подобався більше, так як давно вже я хотів оглянути затоплений кар'єр у Базальтовому, колись проїздили поряд автівкою і вийшли подивитися на нього, а вода там із зеленкуватим відтінком.. прям як в рекламі на тропічних островах. Місцеві оповідають чутки про те  що вода там цілюща (із-за вмісту якихсь мінералів) і добре впливає на шкіру, також є чутки про те що туди якесь підприємство висимало багато пасти ГОІ і тому вода має таке забарвлення. Також я розглядав варіант, що ніхто не погодиться і я поїду один, тоді було б за гріх не заїхати до Костополя до бабусі та дідуся.
Десь в глибині душі розуміючи, що в більшості людей присутній стереотип типу "30 км. то дуже багато", а до Базальтового приблизно кілометрів 80, я відчував, що до кар'єра і назад за один день ніхто не погодиться їхати. Тому, кілька тижнів тероризував друзів усілякими вмовляннями здійснити подорож до Тараканівського форт-посту, де я вже хоч і бував (коли здійснювалася "Подорож замками України" у 2006 році, та у 2010 році були проїздом весною), але всеодно цкаво. Дорога туди теж не близька, але прийнятна.