неділю, 15 грудня 2013 р.

Гуцульські Альпи. Мандрівне літо 2013


Незадовго до виїзду на відпочинок в Болгарію я запланував похід в один з найчарівніших куточків Карпат – Гуцульські Альпи. Ця прекрасна територія Українських Карпат так довго манила мене, що здавалося далі терпіти та відкладати цей похід я не міг. Так і зробив, зібрав своїх друзів, які відчайдушно погоджувалися на будь-які умови та варіанти. За нитку маршруту було прийнято с.Шибени – г.Роге – пол. Регеска – г.Регеска – г.Стіг – г.Корбул – г.Щаул – г.Міка-Маре – г.Межипотоки – г. Головачин – г. Піп Іван Мармароський – пол. Лисича – р. Білий – с. Ділове. Похід мною планувався більше не як похід, а як відпочинок та фото-екскурсія, для чого я навіть набрав море батарейок та пристроїв. І так як я думав, що ми не встигнемо за один день дібратися з Луцька до Шибен то на похід з дорогою виділив аж цілих 9 днів.

вівторок, 10 грудня 2013 р.

Народне віче на Євромайдані 08.12.2013

Хоч і не зовсім в тему мого богу, але я не можу не написати про події, які творять історію. Ще місяць чи два тому я не вірив, що подібне може повторитися так рано, я не вірив, що менше ніж за 20 років люди зрозуміють, що лише вони можуть робити зміни, лише ми, народ України, є носієм влади. Я помилявся, і я ніколи ще не був таким радим, що я помилився.
Після усіх подій, що трапилися, обман українців, повне розкриття гнилої суті президENDа, влади, особливо після "кровавої йолки", ця зграя на чолі з яником і дійсно "не знали що в Україні є стільки українців". Люди вийшли і показали, що "Ми є" і з нами потрібно рахуватися і, навіть, їх безглузді провокації викликають лише сміх і, водночас, сум...

Не хочу вихвалятися поїздкою, бо не бачу в тому якогось навіть не дуже великого вчинку, чи події. Просто я і кожен з нас в той день зробив те, що і повинен був. А дійсно героями є і залишаються зараз ті люди хто щодня і щоночі протестує на майдані в Києві.

четвер, 5 грудня 2013 р.

Відпочинок в Болгарії, Несебр. Мандрівне літо 2013

Після невеличкої перерви знайшлося трішки часу продовжити опис нашого Мандрівного Літа.
Дуже швидко вийшло зі зміною обстановки у відпочинку. Поза всяких великих планів ми з Мирославою вирішили з’їздити на Сонячний Берег Болгарії. Вибрали це місце із-за недалекого розташування Несебра, котрий привернув нашу увагу.
Майже доба яку потрібно провести в автобусі нас спочатку не злякала, але під кінець поїздки майже всі пасажири були дуже стомлені, тому якщо ви можете собі дозволити авіа переліт, то не роздумуйте довго. В крайньому разі можна доїхати власним автомобілем, що було б цікавіше, але тоді подумайте про оформлення страхування Зелена Карта для вашого автомобіля, щоб не переплачувати за цю страховку за кордоном.

неділю, 1 вересня 2013 р.

Мандрівне літо 2013. Скадовськ - відпочинок на морі.

Почався мій літній відпочинок чи відпустка з риболовлі. Коли почув пропозицію поїхати половити рибки разом із батьками я відразу ж погодився, і не пожалкував. З риболовлі повернувся десь з 11-12 кілограмами карпів. Вийшла непогана зміна відпочинку, і похід в гори відбувся і ще й рибки наловив. Та не встигши її почистити як майнула ідея „зганяти” на море.
Як місце дислокації було обрано Скадовськ. Це місто пов’язано зі спогадами з дитинства, там не глибоке море (доступ до води як на оз. Світязь, часом можна йти метрів 300 а води тільки по груди) і ми усі давно вже хотіли побувати на острові Джарилгач.
Поїздка до Скадовська виявилася не дуже легким завданням, дорогою прийшлося ремонтувати автомобіль, тому змушені були зробити зупинку в Миколаєві для ремонту стартера.
Про саме місто багато не напишу, бо бачив я його тільки як „Авторинок”. Склалося враження типу „Аля 90-ті”. Хоча певне приємне враження лишилося. Зустріли колегу по роботі, саме під час виконання службового обов’язку (:

неділю, 25 серпня 2013 р.

Мандрівне літо 2013. Дземброня - Марічейка.

Після величезної перерви в дописах мені захотілося написати кілька рядків в своєму вже запиленому і майже забутому блозі. За ці роки сталося багато важливих для мене подій, про всі і не напишеш…
Наприкінці червня цього року при розмові з дружиною раптово вирішили сходити в гори. Маршрут обрали швидкий, такий щоб на одну ночівлю: с. Дземброня – г.  Вухате Каміння – г. Піп-Іван Чорногірський – оз. Марічейка – с. Шибене. Так як в тій місцевості ми з Мирославкою вже орієнтувалися то групу яка на половину складалася з новачків вже можна було вести. Переговорив з друзями, повідомив прикордонників, замовив автобус та й в дорогу.