Після величезної перерви в дописах мені захотілося написати кілька рядків в своєму вже запиленому і майже забутому блозі. За ці роки сталося багато важливих для мене подій, про всі і не напишеш…
Наприкінці червня цього року при розмові з дружиною раптово вирішили сходити в гори. Маршрут обрали швидкий, такий щоб на одну ночівлю: с. Дземброня – г. Вухате Каміння – г. Піп-Іван Чорногірський – оз. Марічейка – с. Шибене. Так як в тій місцевості ми з Мирославкою вже орієнтувалися то групу яка на половину складалася з новачків вже можна було вести. Переговорив з друзями, повідомив прикордонників, замовив автобус та й в дорогу.
Прибули в Дземброню по-плану та поснідавши вирушили по маршруту. Всупереч прогнозам погода зранку була чудовою, тому ми безперешкодно могли тішитися гірською красою. За годину вийшли на полонину молочного господарства і відпочили.
Гарно часом йти і згадувати місця де вже хоч раз був, помічаєш зміни, або щось нове… і так завжди… мабуть ось чому завжди тягне в гори і завжди ти повертаєшся звідти з новими враженнями. Здавалося за мить ми були вже біля «казкового лісу».
Ліс і справді дуже гарний і дрімучий, все поросло мохом. Там дуже затишно і прохолодніше влітку. Відчуття коли після полонини різко попадаєш в таке місце не передати словами.
Дорогою навіть попадаються гриби... Скільки ж їх можна там назбирати якщо лишитися?..
Ще за якийсь час ми дійшли до водоспадів, та влаштували невеличкий привал з фотографуванням.
А звідси вже починаються справжні гірські дива і краєвиди. Як завжди вражає своєю красою і загадковістю Вухате Каміння, що непорушно стоїть на висоті як вартові при виході на хребет.
Після проходження цієї гори нам відкрився чудовий краєвид і в усій красі потрохи поставав Піп-Іван. Але нажаль погодні прогнози починали збуватися, небо затягувало хмарами і починався дощ.
Ми продовжили рухатися до ПІЧ і вже за кілька секунд нас накрило хмарою, тому весь час ми йшли майже не бачивши тієї краси що була перед нами. Доки дійшли до обсерваторії всі трохи намокли та намерзлися, але невеличкий привал та пляшка коньяку привели усіх до тями.
Ще за кілька хвилин ми вирушили на місце ночівлі до оз. Марічейка, де після встановлення табору ми гарно повечеряли, зігрілися та заночували.
Ранок видався погожим і ясним. Після сніданку та неквапливого збору усі рушили в Шибене.
Під час походу зробив кілька висновків:
- На перший день для новачків відстань мабуть була завеликою, хоча і не на багато;
- Краще йти в похід на 2 ночівлі, буде більше часу для фото та й для відпочинку;
- Якби ще щастило з погодою було б веселіше:) … але Карпати гарні в будь-яку погоду та пору року і завжди цікаво повертатися туди знову.
Немає коментарів:
Дописати коментар